Росія може купити українські верфі для будівництва бойових одиниць Чорноморського флоту, пише Тетяна Івженко в сьогоднішньому номері російської Независимой газети.
З цього року має розпочатися посилення Чорноморського флоту РФ у Криму: планується замінити застарілі кораблі новими і збільшити чисельність особового складу флоту.
Про це заявили міністр оборони Анатолій Сердюков і головнокомандуючий Військово-морським флотом РФ адмірал Володимир Висоцький. Іншою стороною цього процесу стане кооперація українських і російських суднобудівних підприємств, а також суміжних галузей. Проте експерти відзначають, що переозброєння ЧФ має і масу підводних течій.
Склад та перелік бойових одиниць ЧФ РФ у Криму були затверджено в 1997 році, в момент підписання міждержавного договору про умови тимчасового базування флоту. У документі було сказано, що російська сторона не може збільшувати чисельність особового складу і кількість військової техніки і кораблів. А заміна одиниць, що вичерпали ресурс, може проводитися тільки на кораблі, підводні човни, літаки того ж класу, які були в 1997-му.
Українська сторона раніше жорстко стежила за виконанням цього пункту, через що розгоралися гучні скандали щоразу, коли Росія тільки заявляла про намір модернізувати флот. Екс-командувач ЧФ РФ адмірал Володимир Комоєдов нещодавно сказав одному з російських видань, що в результаті на флоті "сучасного нічого не залишилося". Хіба що російській стороні вдалося поповнити авіазагін флоту 1924 літаками Су-24 і переведеним з Балтійського флоту кораблем "Самум". "Флот йде по похилій ... підводних човнів залишилося півтори одиниці. Все порізане і секвестровано, починаючи від культури і закінчуючи військовими кадрами", - визнав адмірал.
Ситуація змінилася після ухваленного у квітні президентами Януковичем і Медведєвим рішення про продовження базування флоту в Криму як мінімум на 25 років. Між Україною і РФ поновилися регулярні переговори і консультації щодо додаткових протоколів до основного документу. За словами російських чиновників, в рамках цього діалогу і було узгоджено питання про заміну військової техніки ЧФ на нові зразки. Адмірал Володимир Висоцький повідомив, що до 2020 року до Криму надійдуть 15 кораблів (як уточнили джерела "НГ", йдеться про фрегати проекту 22350) та декілька дизельних підводних човнів (проект 677 - "Лада"). Він наголосив, що йдеться про нові одиниці техніки, створення яких буде розпочато з цього року. Український міністр оборони Михайло Єжель на прохання журналістів прокоментувати відповідність цього рішення базовому договору від 1997 року, сказав: "Потрібно сідати за стіл і вести переговори".
Українські джерела у військових колах пояснили "НГ", що обережність Києва може бути пов'язана з тим, що Росія пов'язує переоснащення флоту з об'єднанням суднобудівних підприємств двох країн. Питання про створення міждержавного консорціуму в цій галузі почало обговорюватися приблизно місяць тому. Українські джерела стверджують, що в проекті можуть взяти участь Об'єднана суднобудівна корпорація (ОСК) РФ, здатна внести до консорціуму живі гроші, і низка українських підприємств, часткою яких стануть пакети акцій. На даний момент ніякі конкретні параметри об'єднання не відомі. Але в цьому контексті українські ЗМІ згадують такі підприємства, як Чорноморський і Херсонський суднобудівні заводи, Миколаївський завод ім 61 комунара, миколаївський завод "Зоря-Машпроект" і феодосійську компанію "Море". Заковика в тому, що перші два заводи перебувають у приватній власності, а навколо ЧСЗ уже не перший рік тривають скандали, пов'язані з правами власності.
Російська сторона вважає ці проблеми можна вирішити, оскільки йдеться про стратегічні державні інтереси. Президент ОСК Роман Троценко недавно заявив журналістам, що в Росії 20 років не велося оновлення флоту, 35 років не було поновлення виробництв. Така ж ситуація і в Україні, визнають фахівці. Хоча вони вважають благородною мету відродження колишньої слави галузі, проте сумніваються в реалістичності досягнення цієї мети.
Експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець, коментуючи ситуацію, сказав, що це не головна проблема майбутнього об'єднання: "Зрозуміло, що українські підприємства потребують модернізації потужностей, однак вкладати гроші в їхнє переобладнання має сенс тільки в тому разі, якщо буде зрозуміло , як і для чого це робиться. Які замовлення, на які кораблі і в якій кількості отримає консорціум від третіх країн? Наскільки вигідними будуть ці контракти "? Офіційної відповіді на ці питання зі зрозумілих причин не існує. Проте один з українських військових припустив, що мова може йти як про контракти з Китаєм, так і про об'єднання для модернізації ЧФ РФ.
Згурець зазначив, що українські суднобудівники вже співпрацюють із французькою корпорацією DCNS, яка, у свою чергу, підписала вигідні контракти з Китаєм. Деякі джерела стверджують, що французи вели переговори про виробництво кораблів і для РФ.
Але саме ці обставини можуть перешкодити українсько-російському суднобудівельному об'єднання, адже на процес впливають інтереси не тільки окремих бізнесменів, але і впливових зовнішніх сил. "У питаннях базування флоту як і раніше дуже багато чистої політики. Скажімо, до останнього часу російська сторона була налаштована на скорочення особового складу флоту. А за підсумками зустрічі міністрів оборони України та РФ, яка відбулася минулого тижня постало питання про підвищення чисельності". Експерт упевнений, що Київ не б заперечуватиме проти модернізації російського флоту в Криму, але вважає, що цей процес може затягнутися.
